Нічний туман ховає на каштанах
Останнє листя все в іржавих ранах.
І точе шашіль темної тривоги
Мої думки всім відчаєм розлогим:
Що ранок більше, може, й не настане,
І не зігріє сонечко рум'яне,
А хоч зігріє, то не та вже радість,
Бо не лікується хвороба старість.