***

Мария Дождь
То це зрада чи перемога?
Твоя біль чи свідоме щастя?
Твоя муза, чиясь небога,
Чи твій пекельний кат, майстре?
Де ти знайдеш ще таку
Далеку й в одночас таку близьку?
Ту, що навіки була твоєю,
Та за хвилину вже зникла фантазією.
Вона розсипАлася у твоїх руках
Та злітала, не маючи крил.
Вона верталася завжди назад,
Але одного разу ти мрію її згубив.
Де ти знайдеш ще таку
Слабку і у ту ж мить сильну?
Ту, що навіки в твоїй свідомості
Як найкращий приклад невинності .
То це любов чи захоплення?
Твоя мука чи найсолодший дар?
Твоя радість кожного дня,
Чи невгамовна печаль твоя, колишній її володар?