Пам’яті мого дорогого брата
Чауса Івана Івановича
Так рано пішов ти з життя
Тут сонечко сяє, тут птахи співають
І лист на деревах шумить
А вірна дружина, як чайка
При битій дорозі квилить
Бо жив ти, як сонце
Що променем ясним
Навколо усіх зігріває
Ти щедре серце,
Ти чесність, порядність
І справжня людська доброта
А вечори оті веселі
Під Новій рік і навесні
Вино іскриться, друзі, говір
Лунають співи, жарти, сміх
Усі бажають тобі щастя
І довгих років майбуття
А ти господар – іменинник
Веселий, радісний як бог
Усіх приймаєш, всіх вітаєш
Для всіх є місце і вино
Та збігли роки, бо плине час
Усі ми стали вже не ті
А тяжкий недуг затаївся
В могилу взяв тебе від нас
А господиня хлібосольна
Всього наставила на стіл
Невтомні руки все зробили
Усе до ладу, як колись
Та смуток чорний затаївся
Журба принишкла по кутках
Нема господаря, без нього
І світло меркне у очах
Пом’янем, друзі! Хай царствує!
Легеньким словом, без журби
Бо доля наша не жартує
Ми всі заложники її
4 жовтня 1994 року