На липах божеволіє бджола.
Той знову терпкий невимовний запах
Торкає губ. А пам'яті смола
Любові давні, потойбічні згадки
Тримає міцно, знову оживля
І тягне в сутінь спогадів спочатку…
День мерехтливий гомоном стиха.
І рветься ніч у сполохах на клапті…