Вперёд

Валерия Натурова
Сама себя душишь
Любовью,
Сама себе
Друг
И враг.

Мысли,
Слова,
Запои...

Что лечишь ты,
И как?

Сама себя дуришь
И веришь,
Придумала мир,
Без слёз.

Сама себя любишь
И лижешь
Следы его ног
И пот.

Мысли,
Слова,
Запои...

Снова
И снова
Полёт

Взлёты сменяя
Падением,
Встаёшь ты
И снова
Вперёд!