"Скажи мені куди зникають мрії
Де справжні де не справжні почуття,
Де моїх здійснених бажань надії
На новий день та на нове життя.
І те що сильно рвало душу й тіло
Красою й щастям сповнювало світ,
Несло натхнення та свободи крила
Було духмяне як вишневий цвіт..
Куди... Куди усе зникає...
І де знайти це знов.. Хоча б на мить!"
Мій розум плаче й у душі питає.
А душа з посмішкою ніжною мовчить...