…спивають видіння примари думок.
зникаючи десь у прірві буденній
є Віра у даність, безсоння-полон,
болить так відверто собі непрощенне…
до нитки змокріла душа під дощем
під зливою сліз за коханням
Любов окриляє, і дарить той щем,
а пристрасті не вистачає…
терпінням вагітніє пошук без меж,
і рухають небо пусті обіцянки,
та біль не проходить, він сам не мине
не стане, мов сніг, і заради цяцянки
нащо дорікати в розлуці когось?
не варте нічого, що не відбулось…