Я не знаю де ляже мій шлях
Де і з ким перетнуться дороги
Та я знаю що десь у снігах,
Лежать дивні й чарівні пороги
І нехай кричать у спину
"Не женись за мрією бо
Заведе вона в дику пустелю
В якій лишишся сам все одно!"
Я не знаю, можливо ви праві
Та не варто сидіти в куті
Бо найкраще зустрітися з смертю
У двобою, у рівній борьбі!
Я не знаю можливо програю
А можливо і успіх чекає мене
Та я знаю, від Долі не дінусь ніде.
Не важливо, чи піде хтось за мною,
А чи кинуть мене в далині
Я повинен, я мушу,
дістати свій меч і далі піти.