***

Янина Бурмистр
Ти даруєш йому свою ніжність,

І так вперто ще віриш в любов,

У очах твоїх світиться вічність,

Навіть після невдалих розмов.

 

Знову номер його набираєш,

Тільки серце собі розбива,

Ти нічого про нього не знаєш,

Але віриш як завжди в дива.

 

Ти йому віддала б все на світі,

Якби зміг він тебе полюбить,

Твоє серце ще вірить щомиті,

І так хоче життя з ним прожить.


          *Перевод*

Ты даришь  ему   свою   нежность,
И упрямо так   веришь  в  любовь,
В глазах твоих светится вечность,
Даже   после   неприязных   слов.


Снова   номер   его    набираешь,
Только в сердце   твоем    суета,
Ты о нем  ничего и   не   знаешь,
Как всегда веря лишь  в   чудеса.


Ты б  ему отдала   все на   свете,
Если б  смог  он  тебя   полюбить...
Каждый миг твое сердце лишь верит,
И так хочет с  ним рядышком  быть.

ЛГ