perl harbor

Никонов Дмитрий
Пробиті крила, це мій останній політ
Я б'юсь, щоб не потрапити в полон.
Можливо, востаннє я бачу цей світ
А можливо, це всього лишень сон.

Втрачаю друзів, краду ножі спиною,
Я бачу небо, а земля з роками тане.
Це бій насмерть, бій з самим собою
Це бій за душу, спокійну на світанні.

Я бачу небо, та не вільний я, нажаль
Воля моя, на землі втопилася в бруді.
Я молодий, лечу в незвідану даль
Проте вже вспів, спіймати біль у груди.

Мій літак - серце, що рветься до раю,
Я герой роману, якого і сам я автор.
Через тебе я тут, виживаю й вмираю
Моє життя, мій окремий Перл Харбор