примружую очі та дивлюся на небо
ні сонця, ні плям, задимлена синь
час тихо рахує хвилини без тебе і
в'їдається болем у радість світлин
краплі дощу швидко линуть додолу
розбиваючись на якесь там число
й душа моя пливе зі швидкістю долі
пірнаючи вільно на самісіньке дно
тиск із усюди відлунює в скронях
давить на серце небес сіра шерсть
порожнеча у грудях і холодні долоні
термін "без тебе" для мене є смерть
примружую очі та дивлюся на небо
ні щастя, ні світла, задимлена синь
час досі рахує хвилини без тебе і
все що я маю це лиш кілька світлин...