ЮКА

               
  Дружині  Вірі  Павлівні  присвячую
Дві  юки*  на  сонці  горіли
Двом  долям,  що  Бог  поєднав,
Платину  вони  освятили, 
Що  час  цим  щасливцям  послав.

Спудеї  із  рідної  бурси
Годинник  в  дарунок  дали,
Тримати  єдиного  курсу
На  нім  вкарбували  вони.

Завіт  цей  в  сім’ї  посріблили
Та  золото  з  ним  здобули
І  ось  прийшла  черга  платини
На  рід  з  чотирьох  поколінь.

Життя  їх  по  світу  кидало
Та  човник  все  плив  серед  хвиль,
Кохання  й  повага  єднали
Наснагу  вбирали  з  зусиль.

Роки  вже  спішать  й  пролітають,
Їм  дякують,  часом  ганьблять…
Палають  свічки  й  догорають
В  святому  бажанні  єднать.
    2.07. 2015р., Київ
*Дачники  їх  кличуть  свічками  пустелі