Не шкода народу їм,
Цім нащадкам терору червоного...
Вони «моляться» силам злим
Та їх рід у гріхах ще змолоду...
Наплодили руїни, голоди,-
Далі нікуди вже повзти...
Руки тягнуть свої до золота,
А все інше « трава не рости»...
Ці нащадки терору червоного,
Наче, привиди у пітьмі,-
Ненависні до всього доброго,-
Сіють зло,- та й на всій землі...
Та історія,- знов, по колу,-
І вони на моїй землі,-
Ці нащадки того терору
У наш дім, за нами, прийшли...
Піднялася країна пращурів,-
Піднялася на ворога,-
У червоно – чорному пастори
Захищають людське життя...