Ти згадай мене на весні,
як поспіють в саду черешні.
Ти згадай мене я прошу,
бо з тобою були ж ми врешті.
На весні були, в осені
у садочку ми разом гуляли,
ягідки ті солодко гіркі
із долонь своїх мені давала
Годувала мене ними ти,
годувала і разом сміялись.
Ми щасливі з тобою були,
двері наших сердець відчинялись,
Як проходять без тебе всі дні
то для мене це ягоди просто
не солодкі вони й не гірки
смак у них вже не той… не солодкий
Бо немає разом більше нас,
і немає твої поцілунків,
все пройшло не зберіг я той час
коли з рук твоїх брав я дарунки,
що у серці моїм назавжди
залишили той спогад, як врешті
ти чекала мене у саду
де росли твої жовті черешні