Ще не було вас там нікого…
У сірім лісі, чи не лісі
Сиділи сови ген - на стрісі,
І п'яти тупали в підлогу,
Дверима грюкало щосили,
В димар гуділо, ніби вовком
Хтось завивав… Навколо – вогко,
І мочар…Де б ви не ступили…
Чому ви тут? Шукали щастя?
А де знайшли? У трясовині?
На світло йшли… Тому не винні,
Що не навчилися прощати…
Отож заходьте, а коріння
За сходи будуть, не впадіте,
Руками втримайтесь за віти,
Та не злякайтеся створіння…
Його тут щастям кличуть звіри!
Яке з себе – ніхто не знає…
А тільки чують, як зітхає,
Чи плаче гірко та без міри…
На вас чекає й не чекає…
«Гух- гу» - лякають сови вечір…
Лягають лапи вам на плечі…
Багнюка топка і лиха є…
І вас н-е-м-а-є…
(29.06.15)