Красив, как Бог

Антирозочка
Сижу. Метро.
Вагон. Светло.
О, Боже, что
Сейчас вошло.
Вздохнула. "Ох".
Стряхнула мох.
Теряю вдох.
Красив, как Бог.
И знает ведь.
Живая сеть.
Впервые так -
По сердцу "бах".
Откуда он -
"девчачий стон".
Эх! Взгляд поник.
Мне не жАних.
Пора вставать.
Не двадцать пять.
И выходить.
Как дальше жить? :)