Збирала зілля на Купала,
Шукала папороть в лісах,
Любисток в коси заплітала,
Вмивалась росами в полях.
Вінки плела пускала в річку,
Стрічки в"язала на гілках,
Манив вогонь-купальська нічка,
Цвіла усмішка на вустах.
Збігали роки як потоки,
Зробився казкою чар-цвіт,
І загубивши, не шукала,
Я папороть багато літ.
Та у життя водовороті,
Мене узяв за руку Ти,
Заглянув любляче у очі,
І зацвіли нові світи.
Любов із попелу зродилась,
І квітне папороті цвіт,
Він береже любов єдину ,
Багато днів,багато літ. 7/6/2015