Ми зібрані докупи, ми є одним цілим
Ми ходимо по життю під векторним прицілом
Ми вирвемось з безодні, птахами в синє небо
Нам хоч би краплю волі і більшого не треба
Ми знаємо, що прийдуть невдовзі нові люди
Вони старе минуле, як сон страшний забудуть
Вони підуть до школи з новими вже думками
І запалає сонце новими кольорами