***

Ольга Бурковская
Зустрілись з Вами ми не випадково...

Я вже давно хотіла бачить Вас...

Поговорили так, про дріб'язкове...

А час злетів... Невпинно сплинув час...

 

Хоч так хотілось Вам про все сказати...

Слова застрягли в глибині душі...

Не маю права зовсім Вас кохати...

Але лиш Вам присвячую вірші...

 

Ви запитали: "Чи не постарів я?"

І під очима засміялись зморшки...

Дивилась я на миле чорнобрів'я

Й відповідала тихо: "Тільки трошки"

 

Давно шляхи вже наші розійшлися...

Не бачилися з Вами вже давно...

Та як би долі наші не плелися,

Я Вас... чекаю завжди все одно...