Що правда вмерла, не вiрте, люди,
Що кривда в свiтi панує всюди.
Не вiрте в те, що добра немає,
I щастя в закутку десь дрiмає
I бiль,i смуток,i днi негоди,
Пiдхоплять бистрi, бурхливi води,
За нiччю завжди прийде свiтанок,
Промiння з сонця нап"ється ранок
Пiде журба у безодню ночi
Засяють радiстю Вашi очi
I йтимуть далi лiта щасливi,
По довгiй,довгiй життєвiй нивi.