13:04:15
отак діткнутись повеснi його тримких плечей
благаєш щораз в напівсні не стулячи очей.
щоб непомітно бути всім, що він бере до рук,
щоб проникати в й'ого дім, не терплячи розлук,
щоб замість одягу лягти на й'ого мужній стан,
щоб вмить забути, що не ти снишся палким вустам,
щоб вмить відкинути усе, що скорить мій кінець,
пізнати, кого ж він несе у серці навпростець,
щоб бути з ним, щоб бути там, не в мрії, наяву -
для того волю дам я снам, із того ж-бо живу.