…сліпа тиша ночі наганяє на очі сон,
і нишком відбирає зневір’я самих у себе…
спокійно зрубуючи не пройдешні хащі
своїми думками, мріями, ми ідемо далі,
не знаючи кінця, не забуваючи початку,
у темряві, напомацки розвідуємо завтра…
ми хочемо знайти інакший спосіб рятунку
наших стосунків, без вбивства життя,
ланцюгових вибухів, що освітлюють наші душі –
зірковим сходженням на темному полотнищі Неба!..