Добранiч

Георгий Пилипенко
(навеяно событиями годичной давности и не только)

Промчав літак і гуркотом луна
Височину міжзоряну струснула
З землі ракета вгору не шугнула
Не трапив зайда-птах до двигуна

Таке велике і таке мале
Але ж таке однакове, як воля,
Він щастя віз і журавлів Ле-Ле
Летіло з ним від моря і до моря

Мінливими діодами табло
Йому буденно зміряло хвилини,
Не підвело на віражі крило,
У корпусі не виникла шпарина,

Не пропустив техогляд інженер
Було залито вдосталь керосину
І жодна не загинула дитина
І жоден із дорослих не помер

Годинник вкотре дзвони відіграв
Четверта ранку – тиша… СУСУ слава
Спокійно досипай моя Державо
Я зміну здав…..І хтось її прийняв……

I хтось іще, чужій, у розпуття,
Не cтиснув кнопку, не посунув важіль
Даремно кажуть, що душа не важить,
Ті кілька грам - від мрій....до небуття