Але нам з тобою не забути
Відтісняли наче купу сміття
Наше слово тяжке як метал,
Огорнули і стиснули груди,
Потішалися над правдою злом,
Залишили вмирати і гнити.
Але нам з тобою не забути,
Як вбивали братів і сестер,
Завмирали при кожному пострілу,
І дивилися в небо порожнє.
Бродить мертва мати моя,
Страшно встати і жити потворно,
Наче все загубилось у сні,
Проминуло і вкололо у серце,
Недовіра, лютість і страх,
Порожнеча і відстань до пекла,
Де для кожного покарання тяжке,
Жити мертвим у купі сміття.