Лина Костенко Ты смотришь. Я же - как на трапе

Попова Наталия Борисовна
Ты смотришь. Я же -как на трапе.
Слов не найти. Тоска бьёт через край.
Проходит жизнь по "Гауссовой шляпе":
вот так вот - "здравствуй", а вот так - "прощай".

Прощай, чужой мне человек, был лучшим
и не было тебя родней. Так жаль!
Вот тут и есть единственный тот случай:
собрать всё мужество и убежать.


Ти дивишся. А я вже - як на трапі.
І слів нема. І туга через край.
Життя іде по "Гаусівській шляпі":
отак от - "здравствуй", а отак "прощай".

Прощай, прощай, чужа мені людино!
Ще не було ріднішого, як ти.
Оце і є той випадок єдиний,
коли найбільша мужність - утекти.