Коли застали нас –
Як зойкала:
Ріднесенький, біжи! Біжи, бо вб'ють!
Я виплигнув в імлу.
...І в хащі.
Цаплений бузок,
розсерджений зневір'ям,
хльостав мене п'ятірнями вологими,
та віти
...дряпали до крові пику,
бо намагалися
...вернути.
Захисти!!!
Я кинувся у яр,
котився колобком,
петляв, почувши матюки.
Під свист картечі...
Уйшов.
А після
...відходив, занурившися у стіг,
і в напівсні,
тремтячи,
від холоду і щастя, згадував.
Медвяне світло нашої любові.
Та шльопання бузку.
...А по тепер, я вже не пам'ятаю чий
той присмак, що гірчить,
на розкривавлених губах,
розтерзаних тобою,
тією,
в безрік,
в лихоманку,
...ніччю.