Занедужала я трохи,
Пішла і прилягла.
І приснився мені сон,
Що прийшла уже зима.
А я тебе, зимонько,
Не пущу на поріг,
Хай росте трава зелена,
А не лежить холодний, білий сніг.
Тебе ніхто не кликав,
Чому прийшла сама,
Дивлюсь я на хату,
А йде димок із димаря.
Візьмемося вдвох за руки,
Попросим вітерок,
Нехай розвіє хмари,
Із диморя димок.
Хай буде іще травень,
Хай буде ще тепло
І років ще із тридцать,
Щоб січня не було.
Не встигли ми нагрітись,
То стройка, то діла,
Ми присимо тебе, зимонько,
Не будь така ти зла.
Дай трохи ще пожити
В коханні і теплі,
А ти, свої морози люті,
Ще трохи придержи.
Я знаю, що настане,
Той час прийде колись,
Із сонцем попрощатись
І полетіти в вись.