чого боятись?..

 

…знайшлись загублені думки,
скоцюрблені од вітру,
і говіркі, й тендітні,
не побоялись самоти –
вернули душу до життя,
зґвалтовану безсонням
із підсвідомістю у змові
зайнялось серце почуттям
непізнаним донині,
в таємній змові з пам’яттю,
ми гості небом звані,
десь по між мрій бурхливих,

чекаємо на Долі вирок…