І ніби все спокійно на Землі,
і небо обіцяе щедру вдачу,
і не пожовкла начебто трава,
і душі бережуть святі слова...
Але вже у світАнковій імлі
як сповідь за гріхи людські неначе,
по комусь-таки знову дзвін той плаче.
-------------------------------------------
Всё кажется спокойным на Земле,
благословляет небо на удачу
и будто-бы не высохла трава,
и души Божьи берегут слова,
но слышится, как в предрассветной мгле -
сколь исповедь людская в мире значит? -
тот колокол по ком-то снова плачет.