Причарувала, приворожила

Анатолий Анненко
Причарувала, приворожила... -
             Серце забрала дівчина мила.
Вночі насниться, а вдень ввижаю.
                О, чарівнице! Як я бажаю!
Так я бажаю твоєї вроди,
                як урожаю - зелені сходи;
як той вигнанець - рідного краю...
            Я, твій обранець, тебе бажаю.
Тебе бажаю, тебе жадаю;
            люблю, кохаю - в небі витаю.
Раптом сніжило... сонце палало...
                Приворожила, причарувала.
Душа страждає - плаче й сміється -
          знає вже, знає - це не минеться.