Блакитні куполи- немов небо весняне,
І позолотою своєю торкаються до хмар,
Все навколо спокійне й замріяне,
І Лавра нам дає свій незрівнянний дар.
Тут інший час, і тут він зупинився,
Тут серце ніби завмирає в тишині,
Тут ти ніби в мріях опинився,
І хочеться затриматися в цій вишині,
Сюди вертатися я хочу знову й знову,
І бачити цей інший дивний світ,
І в серці берегти красу вікову,
І чути благодаті тихий шепіт...