Розпяття над входом, церква Елизавети

Константин Матаков
               ***

1
Тайну незбагненну збагнути бажаючи
Бачимо: роздiлюється Нероздiльний на Голготi
Увесь був на землi, але й неба не покинув,
I спрага, суд Божий, загибель, землетрус, -
Все задля Господа довготерпеливого.
2
Одiваєшся стражданням, як ризою, Iсусе,
Простираєш тiло з кров`ю, як неба безодню.
В гiрких сльозах тут Потiха заплаканих
Непритомнiсть свiтанку дня таїнственного:
- Добровiльна вбогiсть, досмертна чистота,
Досконалий послух, - всiм був Ти, Сине Божий,
I що вiд людей? Умисне боговбивство.
3
Мене оставила сила, очi Мої знемоглися,
I пострадав з Тобою, зiгнулася Я до краю,
Наповнилися наругами руки Матерi нинi
Пригноблена, нiма, уст Своїх вже не вiдкриваю,
Плоть i душа, - як раненi, що зараз сплять у гробi.
Ще небагато часу: вiд болi Марiї з Iсусом
Не витримає ця церква: буде яма глибока..
Захiд зорi незаходимої, Мати, Пречудна Дiво,
Де запечатали камiнь, Христа стерегли Тiло,
Але повалилася смерть, iз гробу воскрес Тридневний,
Радуйся, двере небесна: всесвiт веселиться з Тобою

                270715   22.36

*В стихотворении использован «богослужебный украинский» язык


На фото: Распятие над входом в церковь Елизаветы (Львов)