І тільки тихий шепіт вітру в голові,
У в змозі нагадати миті милі,
Коли у вирі щастя, та у світі мрій,
Проводили часи в любові та бажанні.
Ці миті в світі мрій, складали тижні проживання,
Що обвивало дії милих, ніжного кохання,
Цей час мов рай, посеред немічного виживання,
Що повністю закоханих єднало у коханні.
О, спогади...
Ви мов солодкий яд ядріння на душі,
Що кожного нестерпного бажання,
Терзали серце й рани на душі,
Що за часи розлуки вже з'єднали.