В краю дитинства обрії прозорі,
Гойдаються русалки в комишах,
В дніпровських плесах утопають зорі,
Що обронив для нас Чумацький шлях.
Душею зміг лиш тут я відігрітись,
Який мені іще шукати рай?
Щоб схід і захід сонця подивитись,
Я часто приїздив у рідний край.
Мій краю рідний, в серці ти зі мною,
Неміряно твоєї доброти;
Заплаче ніч щасливою сльозою
І сонце усміхнеться з висоти.
Пливуть церковні дзвони над полями.
О, земле, неповторна і свята,
Без тебе, рідна, тяжко, як без мами,
А я без тебе - наче сирота.