(автор украинского текста на Stihi.ru: Дятел Дятел)
Хотелося бы быть тем, Хотілося б бути тим,
Кто верит в блуждающую справедливость... Хто вірить в блукаючу справедливість...
Идти, падать и вставать, Іти, падати та вставати
И не сдаваться на вашу милость. І не здаватися на вашу милість.
Но давно, очень давно: Але давно, дуже давно:
День, год, а не то два назад. День, рік, а чи то два назад.
Я смотрю со страхом на всю любовь, Я дивлюся дико на всю любов,
А в дружбе жду только преград. А в дружбі чекаю тільки зрад.
Уставши от глупцов – Втомившись від дурних -
Превращаюсь в тень. Перетворююсь в тінь.
Всплеск дивного юмора – Викид дивного гумору -
Бережёт от сильных падений. Береже від сильних падінь.
Хотелося стать кем-то, Хотілося стати кимось,
Но рассталась с мечтой. Але не зосталось мрій.
Хотелось быть, как и все, Хотілося б як усі,
Но что-то верещит – "стой!" Але щось верещить - "стій!"
Я знаю, я научусь. Я знаю, я навчаюсь.
Не то проблемы, что глупы, Це не проблеми - щось дурне.
А то, что нет терпения, А те, що немає терпіння
(как год назад была, как остальные) (яке рік позаду було, як стальне)
Вот, самые сейчас сложные явления. Оце, саме зараз складне.
Таких, как я – Таких, як я
Миллионы, три или душ двадцать. Мільйони, три чи душ двадцать.
Сейчас плачу и думаю – Зараз плачу і думаю -
Мне ж только семнадцать. Мені ж тільки сімнадцять.