О.Р.
Не хорошо это. Не плохо.
Свершилось… В памяти свежи…
Жена чужая. И…морока.
Зачем в мою вошла ты жизнь?
Печаль шалит. Тоска на плечи
Глазами морг – созвездья Рыб.
Мы переходим эту встречу,
Как перехаживают грипп.
Печаль сидит занозой в теле-
Оставит что на самом дне.
Закончится всё за неделю
Ну, максимум, за восемь дней.
Мы ветер по лицу размажем
И струсим осень мы с одежд…
Не позову тебя я , даже.
И ты, я знаю, не придешь
Олександр Ірванець
О.Р.
Це ані добре, не погано,
Це просто сталося – і квит.
Чужа жона, чужа кохана-
Пощо ти увійшла в мій світ?
Печаль то схопить, то відпустить.
Очима клип – в сузір’ї Риб.
Ми переходимо цю зустріч,
Як переходжуємо грип.
Печаль ця витісне і вижме,
Лишивши щось на самім дні.
Це все закінчиться за тиждень.
Ну, максимум, за вісім днів.
Розмажем вітер по обличчю
Й цю осінь струсимо з одеж.
Бо я ніколи не покличу,
Та ти ніколи й не прийдеш.