*** (София Парнок, http://rupoem.ru/parnok/all.aspx#ya-ne-lyublyu)
Тоскую, как тоскуют звери,
Тоскует каждый позвонок,
И сердце — как звонок у двери,
И кто-то дернул за звонок.
Дрожи, пустая дребезжалка,
Звони тревогу, дребезжи...
Пора на свалку! И не жалко
При жизни бросить эту жизнь...
Прощай и ты, Седая Муза,
Огонь моих прощальных дней,
Была ты музыкою музык
Душе измученной моей!
Уж не склоняюсь к изголовью,
Твоих я вздохов не ловлю,—
И страшно молвить: ни любовью,
Ни ненавистью не люблю!
*** (вільний переклад П.Голубкова)
Сумую, як сумують звірі,
Сумує кожен мій хребець,
І серце - як дзвінок в квартирі,
І хтось смикнув, хай йому грець.
Тремти, порожня деренчалка,
Дзвони тривогу, деренчи...
Пора на звалище! Й не жалко
Піти з цього життя мерщій...
Прощай і ти, вже сива, Музо,
Вогонь минулих днів і мрій,
Була ти музикою музик
Душі вже змученій моїй!
Вже не схилюсь до узголів'я,
І подих твій вже не зловлю, -
Вже і любов'ю (страшно слів!..) я,
Й ненавистю - не полюблю!