28. 10. 14

Марта Пройслер
Темне небо, десь далеко мерехтять зірки,
Ти дивишся на них цієї миті?
Я знов роблю свої ривки
Попелом часу що покриті.

Я знов молюсь за те життя
В якому ми хоч трошки разом.
Твоє моє серцебиття
Зливаються в єдину фразу.

Пишу тобі у твій блокнот,
Щоб не згубить і краплі думки,
Сонцесплетіння наших нот -
Мої незграбні подарунки.