Ты помнишь, как пришёл ты с пристани.
Сады вокруг цвели неистово.
Индийской яркой жрицею в гирляндах
весна сияла в искорках росы.
И ивы уж не плакали в туманах,
ожив от иволг голосов красы.
А под окном цвели у нас тюльпаны.
И суток не хватало, мчались дни.
А по навесу маленькой веранды
то голуби ходили, то дожди...
Ти пам,ятаєш, ти прийшов із пристані.
Такі сади були тоді розхристані.
І вся в гірляндах, як індійська жриця,
весна ряхтіла в іскорках роси.
Плакучі верби не могли журиться,
такі були у іволг голоси!
А під вікном цвіли у нас троянди.
Не висточало трішечки доби.
А по дашку прозорої веранди
ходили то дощі, то голуби....