Цвітуть білі лілії, наче вкриті інеєм,
Наче вкриті інеєм лілії лежать...
Розтоптав хтось лілії, пелюстки обірвані -
Пелюстки обірвані, рани ще болять...
Тихо плачуть лілії вранішніми росами,
Крапля за краплиною, мов сльоза душі.
А у полі дівчина з золотими косами,
Там, де небо з хмарами та ідуть дощі...
Йде ногами босими, трави де нескошені,
Дощами вмивається, сльози гірко ллє,
Витирає личенько, сльози знов непрошені,
Щастя загубила десь, ніяк не знайде...