Мабуть, потерплю

Анатолий Анненко
Занедужав наш Микола -
                та й зібрався помирати.

Жінка каже:- А хто ж буде
                по садибі, в хаті дбати? -
Скрізь твої потрібні руки.
                В тебе ж діти і онуки.
В тебе ж он яка сім'я...
                ...А корова, а свиня;
Кози, кури та індики,
                ще й кролів загін великий;
кішка, пес. ...Та ще ж і я.

А Микола спочиває
                та таке собі гадає:
"Місяць-лютий, а у вікна
                тепле сонце заглядає...
Ну, робота є робота... -
                Робиш, хоч і неохота...
Та як всі діла зроблю -
                чарку випити люблю.
...Риболовля, полювання,
                по гриби походи зрання... -
Так що, мабуть, потерплю.
...Може ще "джек пот" зірву! -
                Так що, мабуть, поживу".