(привіт з травматологічного відділення)
Ось лежу, гадаю -
жінку виглядаю.
А, хоч прийде, хоч не прийде, -
сам себе картаю:
- Я ж п'яниця знаний,
господар поганий.
А до того ще й гульвіса,
ледар незрівнянний.
Та як "довбонувся",
так і схаменувся...
З "того світу" (спаси, Боже!)
ледве повернувся.
Кину, кину пити;
кину ще й палити, -
щоб могла моя дружина
мене похвалити.
Ой страшна могила...
Жінко моя мила,
хай мене лиш "розгіпсують" -
я візьмусь до діла.