Спалила мати чайник на плиті...
Невістка подивилась... - промовчала...
Мовляв: "Буває гірше у житті. -
Для розпачу ції події мало".
Минають дні - гармонії нема...
Невістка: - Мамо, Ви не захворіли?
Стара: - Можливо, хвора ти сама?!
Бодай би, всі й каструлі позгоріли!
- Та я про те забула вже давно.
Забудьте й Ви. То - дріб'язок, лайно.
Вже інший чайник є. Ну що Ви, нене?!
Я ж слова не сказала... - Так воно...
Та, донечко, мнеі не все одно,
ЩО ти тоді ПОДУМАЛА про мене.