Про кiшку

Анатолий Анненко
Наша кішка, мов "здуріла", -
                біга, нявка не до діла;
щось їй крутить і ламає,
                все вона чогось благає.

Суєта, марнота...
                А розгадка тут проста:
треба кішці, треба кішці,
                треба кішці - до кота.

В нашім ближнім магазині
                милі, чемні продавчині...
Та одна з них, молодиця, -
              безпричинно злиться, злиться.

Суєта, марнота...
                А розгадка тут проста...

У сусідів донька Ганна -
                і доросла, й дуже гарна;
та останнім часом тліє..:
                то сумує, то хворіє.

Суєта, марнота...
                А розгадка тут проста...

Наша кішка, мов "здуріла"...