Пожалійте крадія, чесні громадяни,
бо у того злодія все життя погане. -
Той нещасний чоловік, щоб здійснить крадіжку,
недоїсть і недоп'є, недолежить в ліжку.
А напруження яке - до і після "справи"...
Хоч і вийде все "О'кей!" - Не дай, Боже, слави.
Бо відомість крадію - як серпом по шиї. -
Якщо викриє усе, то усе й "накриє".
Це стосується не всіх, хто чуже хапає... -
Адже цей біблейський гріх... інших підіймає...
Бо який крадій - талант у своїм дерзанні,
той крутій і в громадян завжди у пошані.
Він сприймається всерйоз в будь-якому колі...
Всі йому говорять "Бос", він завжди на волі...
Співвітчизники мої, ви самі погляньте:
є звичайні крадії, ну а є - гіганти...
В решті решт, в кінці кінців, ми повинні знати:
"ху із ху"... і перед ким картуза знімати.
Тож звичайних крадіїв пожаліймо, люди! -
Нам без тих "добродіїв" жити нудно буде.