Моє життя – струна чиєїсь арфи,
Вона ніколи в мене не мовчить.
Ви скажете: «Струна того не варта,
Вона одна й по-іншому звучить…
Вона не передасть якоїсь муки,
Вона не зможе й радість оспівать!
В ній не помітиш подиву й розлуки –
Ніщо струна не може передать!
Вона не може гарно зазвучати,
Вона одна, мелодій – цілий світ!»
Проте, дозвольте вам лиш нагадати –
Не буде арф без струн чужих повік!