Елегія самотності
Я зіпсувала Вам елегію самотності –
Даруйте! Я й не думала про Вас…
Всього лиш тихий відзвук старомодності,
Всього лиш він торкнувся обох нас.
І хай думки у арсеналі юності
Не потурбують щастя у кутку.
Не розбивайте те, чого й по дурості
Не розміняєш на прикрасу золоту.
Проте не слід кидатись несерйозністю –
Я Вас не знаю, так як й Ви мене.
Я зіпсувала Вам елегію самотності…
Я сподіваюсь, Ви пробачите за це?..