Цей вірш написаний декілька років назад :)
Альтер еґо
«Не вір! Не сподівайся! Не проси!» –
Це альтер еґо знову дорікає…
Й колишній жаль забутої краси,
Який шепоче: «Щастя не буває…»
Який кричить торішніми думками,
І шумом злого натовпу людей…
Й хоч ми не бачим, він завжди між нами –
Прямує крізь розгубленість ідей.
Крокує повз зруйновані століття,
Не оминаючи дитячих милих мрій…
О геній злий цього тисячоліття,
Тобі кажу я: «Зупинися, стій!...»