Палящий день... леса стоят в истоме...
тропинок пыль...поблёкшая трава...
Идёт гроза черна, с водой стотонной
садам сомлевшим руки целовать.
Дождинки первые ударили о фортку.
Кардиограмма вспыхнула дугой.
Ветра с разгону выломали корни,
сосна качает буйной головой.
Ветвей дрожание, страшит погода,
безумство ливней в яростном огне!
Ну, вот и всё. Отплачется природа.
Ей станет легче,верно. Как и мне!
Пекучий день...лісів солодка млява...
смага стежок...сонливиці левад...
Іде гроза дзвінка і кучерява
садам змлілі руки цілувать.
Краплини перші вдарили об шибку,
Кардіограма блиснула крива.
Вітри з розгону поламали скрипку,
гуде у сосен буйна голова.
Тремтіння віт і жах, і насолода,
шаленство злив у білому вогні!
Ну, от і все. Одплачеться природа.
Їй стане легше, певно. Як мені!