День був довгим, та й вечір наскучив.
Я втомився. Тобі подзвонив.
Смакували ми херес тягучий,
Та крутили вінтажний вініл.
Ти вдавала, що ніби сп'яніла
Я, звичайно, не вірив тобі...
Ми кричали пісні, що є сили
В караоке-кафе на Дніпрі.
Цілувались мов підлітки біля
Нерозкритих бутонів троянд,
Нам здавалось, підніметься хвиля,
І не встояти більше, навряд...
Наш таксист шаленів, шостим колом
Огинаючи любий Хрещатик,
Та байдуже було, що навколо
Усі сплять. Як маля верещати
Так хотілось, бажала душа
Охопити весь світ павутинням
Із мережива сяйва, межа
Для якого - забуте подвір'я
У далекому році, згадаєш?
Де тебе я помітив дівчиськом,
Що з піску ти паски викладаєш,
Та збираєш з насіння намисто.
---
День був довгим, та й вечір наскучив...
Ми ховалися вдвох від дощу.
І тоді зрозумів, як я скучив,
Зрозумів, що вже не відпущу.
19.10.2015